Зміст статті:

• Причини деформації кінцівок (вкорочення)
• Основні симптоми деформації кінцівок (вкорочення)
• Лікування і ймовірні ускладнення деформації кінцівок (вкорочення)
• Наслідки деформації кінцівок (вкорочення)

Головною причиною деформації кістки є, в більшості випадків, пошкодження хрящової пластинки росту кістки. Причиною може послужити пухлинний, інфекційний процес, перелом. Такі пошкодження можуть призводити до порушення росту кістки, що проявиться в вкороченні і деформації кінцівки, фіксувалися випадки, коли перебувала і деформація і укорочення кінцівки. Найбільш дієвими є заходи щодо запобігання подальшого розвитку деформації і фіксуванню однакової довжини кінцівок, які легко здійсненні в дитячому віці, коли процес зростання ще не закінчений. Однак вирішити проблему деформації за рахунок однієї операції вдається рідко, тому проводять повторне втручання.

Вкорочення кінцівки можливо наслідком травм, операцій, аномалій розвитку, розвиватися після перенесених в дитинстві хвороб, які пов’язані з порушенням росткових зон.

Про наявність деформації може свідчити вимушене положення кінцівки. Таке становище хворий може приймати, якщо відчуває сильний біль і бажає її послабити. Деформації можуть бути великими і виявлятися при звичайному огляді і неявно вираженими. Щоб з’ясувати наявність деформації використовують ряд прийомів, основним з яких є вивчення осі кінцівки.

Після проведення відповідних вимірювань можуть бути розпізнані подовження або вкорочення кінцівок, які бувають декількох видів: справжні, відносні, що здаються.

Позірна вкорочення пояснюється вимушеним згинанням, тому вимірювання по сегментам не виявляє трансформації довжини. Причиною удаваного укорочення зазвичай буває патологічний процес в одному з суглобів.

Справжнє вкорочення є наслідком органічного трансформації в одному з її сегментів. Справжнє вкорочення можливо з’ясовано як при вимірюванні по сегментах, так і при загальному вимірі.

Відносне укорочення довжини кінцівки пов’язане з порушеннями у взаємному розміщенні її зчленовується сегментів. Даний вид деформації також називають суглобовим, зазвичай зустрічається при вивихах, внутрішньосуглобових переломах. Сумарна зміна довжини кінцівки визначається на підставі всіх трьох показників: справжнього, удаваного, відносного.

Крім визначення довжини кінцівки за допомогою сантиметрової стрічки можна виконати порівняльну оцінку на око. Людина укладається на тверду кушетку, після чого порівнюють розміщення верхніх полюсів надколінка, щиколоток, верхніх остей клубової кістки. Якщо точки не відповідають один одному, визначають, за рахунок якого сегмента відбулося вкорочення.

Вирівнювання довжин кінцівок є потрібною процедурою. Важливо провести вирівнювання не тільки з косметичних міркувань, але і щоб не допустити вторинні трансформації в суглобах, сколіотичної деформації хребта, розвиток раннього остеохондрозу. Нижні кінцівки підлягають вирівнюванню, якщо відзначається скорочення на три і більше сантиметра. Величезну ефективність в області вирівнювання довжин кінцівок грає компресійно-дистракційний метод.

Наукові вивчення, які ведуться різними інститутами спрямовані на індивідуалізацію процесу подовження з урахуванням характеру патології, віку хворого, інших чинників безпосередньо впливає на регенерацію кісткової тканини.

Подовження нижніх кінцівок можливо виконано на гомілки або на стегні, в деяких випадках на обох частинах ноги. Якщо вкорочення двостороннє подовжують або гомілки, або стегна. На стегні додають 9-10 см, на гомілці — 5-6. Подовження за медичними показаннями здійснюється у хворих, які мають вроджені, а також придбані недоліки кінцівок. Але мета подовження можливо і суто косметичною, як у випадку з підвищенням росту, наприклад.

Сьогодні для подовження кінцівок експертами створено та запропоновано безліч методів, але єдиним методом дає результат одразу є операція.

Оперативне втручання проводиться за методом компресійно-дистракційного остеосинтезу із застосуванням апаратів зовнішньої фіксації. Конструкція апарата зовнішньої фіксації обговорюється з доктором особисто.

Метод полягає в наступному: на початковій стадії проводиться остеотомія, іншими словами розсічення кістки, потім розтинають окістя і робиться надсічкою на кістки. Наступним етапом є розсічення кістки за допомогою остеотома.

Можливо також проведення операції по подовженню стегнових кісток. Така операція вважається більш складною і страшною в плані можливості походження різних ускладнень. У процесі можуть з’явитися кровотечі, інфекційно-запальні ускладнення. Це пов’язано з величезним обсягом м’яких тканин, більш складним розміщенням суглобів і нервів якщо порівнювати з гомілкою. Через кістку проводяться спиці. Причому їх кількість суто особисто і визначається лікарем. Потім спиці фіксуються скобами і гайками. Потім слідує етап розтягування кістки, виконується розтягнення щодня: гайки закручуються, що дає підвищення між кістковими відламками. Стандартний темп розтягнення — 1 мм на протязі 24 годин. Зона, в якій здійснюється розтяг, обростає кістковою тканиною. Після того як період розтягування закінчений, необхідно ще якийсь час на остаточне окостеніння утвореної кісткової тканини. При вірному та своєчасному лікуванні доктора дають сприятливий прогноз на одужання. У випадку з відсутнім лікуванням можуть розвиватися різні ускладнення аж до інвалідності: людина не може нормально пересуватися, відчуває сильні болі.

Якщо довжина кінцівок не зрівнюється вчасно, то в майбутньому це може призвести до кульгавості, викривлення хребта. Деформація призводить до неправильної навантаження суглобів з подальшими трансформаціями в них, формуванню артрозу, болям.