Зміст статті:

• Причини виникнення остеохондрозу
• Симптоми недугу
• Особливості діагностики
• Лікування остеохондрозу
• Медикаментозне лікування
• Немедикаментозне лікування
• Народна медицина
• Загальні рекомендації щодо профілактики хвороби

Остеохондроз – це дистрофічні порушення у тканинах суглобового хряща, які можуть локалізуватися в будь-яких суглобах, а також у міжхребцевих дисках. Назва захворювання походить від грецьких слів, які означають “кістка” і “хрящ”. Остеохондроз розвивається внаслідок фізіологічного (тобто нормального, передбаченого природою) ослаблення живлення міжхребцевих дисків. Це призводить до того, що хрящова тканина погано відновлюється навіть після незначних травм. Крім того, більшість людей, особливо тих, що ведуть малорухливий спосіб життя, нерівномірно навантажують м’язи спини через тривале перебування в одній позі на робочому місці, говорять по телефону, притиснувши його вухом до плеча, носять сумки на одному плечі, використовують надто м’які матраци й подушки.

При змінах у хребцях порушується функціональність судинних та нервових стовбурів, мозок отримує менше корисних речовин. У підсумку прогресують симптоми дистонії.

Грудний остеохондроз характеризується збоями в роботі внутрішніх органів. У такому ритмі життя пацієнт сприймає підвищену тривожність як загрозу життя, на тлі цього загострюються ознаки ВСД, остеохондроз контролює перебіг клінічної картини дистонії.

До групи ризику розвитку остеохондрозу хребта належать практично всі люди середнього й старшого віку, адже процеси, які спричиняють дистрофію тканин хряща, цілком природні. Факторами ризику виникнення недуги у більш виражених формах є:

• плоскостопість
• зайва вага
• важкі фізичні навантаження
• гіподинамія
• спадковість
• травми хребта

Раніше вважалося, що остеохондроз хребта проявляється здебільшого після 35-ти років, однак останнім часом зі скаргами на біль у спині, спричинений остеохондрозом, звертаються пацієнти 18-20-річного віку. Ймовірні причини поширення остеохондрозу серед молоді – не тільки малорухливий спосіб життя, але й часті стреси та порушення постави.

Причинами виникнення недуг можуть бути гормональні розлади, ендокринні порушення, спадкова схильність, надлишкова маса тіла, неправильний спосіб життя, наявність шкідливих звичок.

Розрізняють остеохондроз шийного, грудного та поперекового відділів хребта. Проте незалежно від виду захворювання, людина завжди скаржиться на біль. В якій частині спини він проявляється та чи віддає в кінцівки, залежить від локалізації, тобто, від того, в якій частині хребта виникли дистрофічні процеси. Біль може з’явитися внаслідок різних причин, наприклад, через ущемлення (стискання) нервових корінців або грижу міжхребцевих дисків.

Найбільш поширеними ознаками остеохондрозу є:

• хворобливі відчуття в суглобах при фізичних навантаженнях, тривалої ходьби, напруженості м’язів в певних ділянках тіла;
• хрускіт суглобів;
• оніміння та поколювання у кінцівках, судоми в нічний час;
• тахікардія, прискорене серцебиття;
• запаморочення і непритомність;
• порушення зору.

Біль при остеохондрозі може бути різним не лише за інтенсивністю, але й за локалізацією. При остеохондрозі шийного відділу виникають болі не тільки в шиї, а й у плечі, віддають в руку. Іноді пацієнти відчувають головний біль, запаморочення.

Остеохондроз у грудному відділі хребта іноді “імітує” біль у серці. Він може посилюватися при різних рухах, бути гострим або тягнучим.

При остеохондрозі поперекового відділу біль може віддавати в ногу. За наявності грижі міжхребцевих дисків іноді виникає оніміння кінцівки, її ніби “віднімає”. Біль в попереку значно обмежує амплітуду рухів і може впливати на роботу внутрішніх органів.

При грудному остеохондрозі можуть бути простріли і спазми артерій, скачки артеріального тиску, у поодиноких випадках – підвищення температури. За своєю природою ці захворювання можуть протікати одночасно, але не завжди фахівці призначають правильний курс лікування.

Складність постановки діагнозу полягає в тому, що симптоми хвороби часто маскуються під інші порушення, наприклад, патологія серця, збої в роботі дихальної системи, дисфункція травних органів.

За результатами індивідуального опитування пацієнта і пальпаторного дослідження буде винесено остаточний вердикт і призначено комплексне лікування.

Для діагностування остеохондрозу хребетного при характерних симптомах рекомендується відвідати лікаря, який проведе первинний огляд. Процедура дозволяє з’ясувати ступінь прогресування патології, кількість уражених дисків. Далі проводиться тестування, під час якого увага приділяється амплітудности рухів хребта, станом м’язового корсета. Для підтвердження діагнозу дається напрям на такі інструментальні дослідження:

рентгенографія;

КТ або МРТ.

Боротьба з захворюваннями включає застосування декількох взаємопов’язаних складових:

• за допомогою медикаментозних засобів;
• немедикаментозні методи.

Актуально в період загострення грудного та шийного і поперекового остеохондрозу. Медикаментозное лікування спрямоване на зняття больових симптомів, усунення спазму, поліпшення кровотоку, зняття запальних вогнищ.

Щоб купірувати біль, інші симптоми остеохондрозу, лікар призначає анальгетики (медикаменти на основі ацетилсаліцилової кислоти, кетанов, баралгін, пенталгін). Для лікування нейропатических синдромів використовується знеболюючий пластир Версатіс. У його склад входить лідокаїн, який знімає будь-які хворобливі відчуття.

1. Нестероїдні препарати (диклофенак, вольтарен, ібупрофен) покликані знімати запалення, діють потужно, ефективно. Але побічні ефекти не дозволяють тривало приймати подібні ліки.
2. Для зняття болю можна використовувати нешкідливі, але настільки ж ефективні розігріваючі мазі (Капсикам).
3. Якщо біль триває більше 3 місяців лікар може призначити антидепресанти — амітриптилін, флуоксетин. Вони мають заспокійливу дію, зменшують прояв больового синдрому.

Під час лікування важливо відновити міжхребцеві диски і хрящі. Для цього призначені хондопротектори (Хондроксид, структум). Приймати їх слід не менше 4 місяців.

• Для поліпшення кровообігу показано пентоксифиллин. Приймати його потрібно в комплексі з ліками, що містять нікотинову і тіоктової кислоту (берлітіон).
• Зняти набряки допомагають сечогінні препарати — фуросемід, діакарб.
• Також обов’язково під час лікування приймати вітаміни групи B і кальцій.

При наявності шуму і в голові прописують Бетасерк. Коли є розлади сну – снодійне. Також виписують тонізуючі засоби на основі цілющих зборів ламінарії, чебрецю, деревію.

Увага: самолікування при остеохондрозі неприпустимо! Всі препарати приймати тільки після консультації з лікуючим лікарем.

Комплекс заходів наступний:

• методи рефлексотерапії, прогрівання, ін’єкції, голковколювання;
• мануальні процедури;
• фізіотерапевтичні заняття, ультразвук, магнітотерапія;
• масаж і фізичні вправи для всього тіла.

Такі лікувальні процедури спрямовані на відновлення всіх систем і органів людини, усувають запальні процеси, знімають м’язові спазми.

Передбачає лікуватися дарами природи, робити відвари і настої з листя хріну, які обдають окропом і прикладаються до хворого місця на ніч. Для прийняття складу всередину слід залити сировину склянкою кип’яченої води і настояти в темному місці 2 дні. Пити по 20 мл 3 рази на день.

Медові компреси особливо корисні для проведення масажу, втираються в шкіру і не змиваються водою. Можна закутати хворе місце вовняною хусткою – ефект буде більш дієвим.

При регулярному проведенні профілактичних заходів остеохондрозу можна уникнути.

Важливо! Кращим профілактичним засобом є плавання і загартовування.

1. Також необхідно зміцнювати м’язовий корсет за допомогою спеціальних вправ.
2. Важливо правильне, збалансоване харчування.
3. Часті стресові ситуації, переохолодження можуть прискорити розвиток захворювання.
4. Жінкам і дітям не слід постійно носити тяжкості в одній руці.
5. А також протипоказано тривале перебування за комп’ютером або біля телевізора. Кожні 30 хвилин необхідно вставати, підтягуватися, розминатися.

Часто біль виникає через неправильне підйому тяжкості. Робити це потрібно злегка присідаючи, а не нахиляючись. Якщо доводиться довго стояти, то опорну ногу слід періодично міняти. При кожній можливості спиратися спиною на який-небудь предмет для зняття напруги.

Важливо! Для профілактики остеохондрозу слід придбати ортопедичні предмети для сну.

Остеохондрозом страждає велика кількість людей. Для його лікування існує безліч методів. Але краще своєчасно проводити профілактику, ніж потім довго лікуватися.

Щоб попередити розвиток захворювання, а також зняти симптоми в період загострень, слід скласти раціональний режим сну, відпочинку і робочого процесу, більше бувати на свіжому повітрі, займатися помірними фізичними вправами, правильно харчуватися, відмовитися від шкідливих звичок, уникати стресових ситуацій і налаштовувати себе на позитивні емоції.

Остеохондроз – це не вирок, при своєчасному зверненні до лікаря і цілеспрямованому лікуванні можна ефективно подолати ці захворювання!