Зміст статті:

• Загальний опис остеопорозу
• Види остеопорозу
• Причини остеопорозу
• Симптоми остеопорозу
• Діагностування остеопорозу
• Лікування остеопорозу
• Ускладнення остеопорозу

Остеопороз — це прогресуючого типу захворювання, що характеризується досить серйозними наслідками і вираженими особливостями власного течії, а також \»пористим\» типом ураження кісток. Остеопороз, симптоми якого полягають, насамперед, у поразці скелета, призводить також до зниження щільності кісткових тканин з одночасним порушенням їх структури.

Остеопороз, при якому в значній мірі підвищується ризик виникнення переломів кісток, характеризується також і поганим їх зрощенням, більше того, буває й так, що зрощування і зовсім не відбувається, причиною чому, як можна здогадатися, служить актуальна недостатність кісткових тканин.

Перелом при остеопорозі може бути спровокований навіть незначним впливом, що і дає можливість спочатку визначити можливу наявність цього захворювання. З’являється остеопороз через характерних змін, що виникають в гормональній системі, а також змін, що відзначаються в обміні речовин.

Переважно остеопорозу схильні жінки. Як передвісника цього захворювання виступає остеопенія, яка протікає без симптомів, проте також вражає кістки, причому руйнівному ураження кісток у цьому випадку піддаються навіть жінки молодого віку.

Структура кісток в нормальному стані і при ураженні остеопорозом

Примітно, що і остеопенії і остеопорозу можуть бути схильні пацієнти обох статей та різних вікових груп. Більш того, навіть активний спосіб життя не може виключати актуальності даного захворювання — воно може просто «затаїтися», проявившись згодом в самий, як може здатися, несподіваний момент.

Як правило, видимі прояви цього захворювання відсутні, хіба що з плином часу може бути відзначений грудний кіфоз або втрата ваги, що може бути списано на інші фактори впливу. Як би там не було, першим «дзвіночком», на що важливо звернути увагу, є досить болючий перелом, який, як ми вже зазначили, нерідко з’являється при незначному впливі.

При остеопорозі також актуальна і втрата кісткової маси, причому відбувається вона протягом тривалого проміжку часу, обчислюваного роками. Наслідки перебігу цього захворювання вкрай серйозні, тому як прогресування такого роду втрати для організму призводить до того, що навіть незначний тиск при стоянні, сидінні або навіть при обіймах або при кашлі може призвести до вираженого й болючого перелому. Такий перелом навіть може позбавити певної рухливості відповідної області поразки.

Вже далі, з моменту першого такого типу перелому, пацієнти зазнають все більш частого ризику і, відповідно, виникненню переломів, в результаті яких вони згодом відчувають щоденну хронічну біль. Кінцевим підсумком даного захворювання може виступати інвалідність, позбавляє хворих незалежності і істотним чином обмежує їх життя.

Остеопороз, під впливом тих або інших причин, що супроводжується, як ми з’ясували, порушенням кісткової архітектури, в результаті чого кістки набувають пухку консистенцію, визначаючи більший ризик виникнення переломів на цьому тлі навіть під впливом мінімальних навантажень. Виходячи з основних впливаючих факторів, виділяють такі види цього захворювання:

• Старечий остеопороз. Захворювання пов’язане зі старінням організму в цілому, а також з зношуванням організму в комплексі з зменшенням міцності скелета і зниженням ваги в цей період.
• Постклімактеричний остеопороз. В даному випадку остеопороз розвивається внаслідок зниженої продукції статевих гормонів.
• Остеопороз кортикостероїдний. Розвивається, як можна зрозуміти з назви, у результаті тривалого вживання гормональних препаратів (глюкокортикоїдів зокрема).
• Вторинний остеопороз. У цьому випадку остеопороз розвивається як ускладнення інших захворювань, до яких зокрема відноситься цукровий діабет, хвороба Бехтерева, онкозахворювання, недолік кальцію, хронічна ниркова недостатність, ревматоїдний артрит, хронічний гепатит, гіперпаратиреоз, гіпотиреоз, захворювання легенів, хвороба Крона. Також розвитку даного виду остеопорозу супроводжує тривале вживання препаратів, до складу яких входить алюміній.

Дане захворювання, як, втім, і практично будь-яке інше захворювання, визначає деякі фактори ризику, що провокують її виникнення і розвиток. Зокрема до таких факторів відносяться наступні:

• Статева приналежність. Як нами вже було зазначено, жінки більшою мірою схильні до цього захворювання, більш того, остеопороз у жінок розвивається в чотири рази частіше, ніж у чоловіків, що, однак, не виключає можливості виникнення цього захворювання і в останніх.
• Генетична схильність. Не виключається можливість виникнення остеопорозу в якості впливу такого фактора, як спадковість. Так, якщо у матері пацієнта відзначалися пошкодження спини або часті переломи, а також якщо був діагностований власне сам остеопороз, то шанс виникнення остеопорозу у самого пацієнта в значній мірі зростає з причини підвищеного ризику характерного зменшення кісткової маси з наступною появою переломів.
• Вік. З віком ризик розвитку остеопорозу у значній мірі збільшується. Так, жінки у віці після п’ятдесяти років особливо піддані такому ризику, хоча, як ми вже відзначали, остеопороз може виникнути незалежно від статевої приналежності або приналежності до конкретної вікової групи.
• Особливості кісткової структури, вага. Більший ризик розвитку даного захворювання відзначається у худорлявих і мініатюрних в комплекції жінок. Крім того, при втраті ваги у пацієнток у віці після п’ятдесяти років у них значно зростає і ризик перелому стегна, якщо ж вага збільшується, це, у свою чергу, такий ризик знижує. До речі, подібна тенденція також стосується і худорлявих тонкокостні чоловіків.
• Наявність переломів у минулому. При появі раніше переломів у пацієнтів зросте ризик більшого їх виникнення знову.
• Вживання деяких медикаментів. І цей фактор може надавати певний вплив на ризик розвитку остеопорозу. Зокрема до таких препаратів належать стероїди, орієнтовані на тривалий їх прийом, препарати, що застосовуються в лікуванні захворювань щитовидної залози, антациди, протисудомні препарати та ін.
• Порушення менструального циклу.
• Малорухливість способу життя.

Також існують і такі чинники, які визначаються як модифікуються, тобто, вони підлягають безпосередньому на них впливу, відповідно, можуть виключити це захворювання в певних випадках. До таких факторів відносяться наступні:

• шкідливі звички (алкоголь, куріння);
• зловживання кофеїном;
• малорухливість;
• дефіцит вітамінів і кальцію;
• виняток або недостатнє споживання молочних продуктів;
• надмірне вживання м’ясних продуктів.

Остеопороз більшою мірою небезпечний тим, що характеризується безсимптомним власним плином або течією з симптоматикою, маскує його під артроз або остеохондроз. Переважно діагностування захворювання можливо вже до моменту виникнення переломів такого типу, як ми розглянули раніше (тобто при мінімальному впливі).

Перші симптоми остеопорозу можуть проявлятися болем у грудному і поперековому відділах, виникає біль у результаті тривалих статичних навантажень (тобто при сидячій роботі і тощо). Також можуть з’явитися судоми ніг, що відзначаються в нічний час. Нігті стають крихкими, піддаються розшарування. З’являється стареча сутулість, зростання через зменшення хребетної висоти, зменшується.

Прикметно, що саме із-за такого хребетного «просідання» і з’являється можливість раннього виявлення остеопорозу. Маса тіла, що також уже було нами зазначено, зменшується. Може відзначатися швидка стомлюваність, викривлення нижніх кінцівок, почастішання серцебиття і деякі інші непрямі ознаки, на підставі наявності яких можна припустити актуальність для пацієнта остеопорозу.

Симптоми остеопорозу також проявляються у формі постійного болю в попереку і спині, в тому числі і в межлопаточной області. Не виключаються характерні для пародонтозу прояви в комплексі з утворенням надмірної зубного нальоту, які також актуальні саме з причини остеопорозу у хворих. При викривленні хребта вперед також є сенс запідозрити розглянуте захворювання.

Діагностування остеопорозу проводиться у комплексному порядку, враховуючи той факт, що в окремо процедури, актуальні для цього, достовірними бути не можуть, що, наприклад, актуально для рентгенографії, застосування якої дозволяє визначити початкові форми даного захворювання або остеопению. Так, якщо мова йде про втрату кісткової маси в межах до 30%, то рентгенограма її просто не виявить, тому використовувати її можна в цьому випадку в якості додаткового методу діагностики загального стану.

Стандартною процедурою для діагностики остеопорозу є остеоденситометрія (або рентгенівська денситометрія двухэнергетическая, DEXA). У цьому випадку проводиться оцінка кісткової маси (неінвазивного типу) з виміром її безпосередньо маси, а також мінеральної щільності кісткової.

В якості показань до проведення процедури денситометрії використовується облік наступних станів:

— раннє настання менопаузи;
— анорексія;
— вторинна аменорея (тривалого характеру перебігу);
— ниркова недостатність (хронічна);
— гіпогонадизм (первинний);
— гіперпаратиреоз;
— знижений тестостерон (актуально зокрема для чоловіків);
— гіпотрофії;
— дефіцит естрогену;
— наявність захворювань, які можуть бути асоційовані з остеопорозом (спондилоартрити, ревматоїдний артрит, остеохондроз та ін);
— терапія із застосуванням кортикостероїдів.

Слід зауважити, що лікування даного захворювання — досить складне питання, в якому необхідно комплексне втручання ряду фахівців.

Орієнтоване лікування на досягнення стабілізації тих показників, які актуальні для кісткового метаболізму, крім цього важливо досягти і уповільнення втрати кісткової маси з одночасним запобіганням на тлі цих процесів появи переломів. Також необхідно зменшення супутнього больового синдрому і підвищення загальної рухової активності пацієнтів. Види терапії при остеопорозі зводяться до наступним її різновидів:

• Етіологічна терапія — орієнтована на лікування того захворювання, яке є при остеопорозі основним, тобто, його спровокував.
• Патогенетична терапія полягає в застосуванні фармакологічних методів лікування остеопорозу.
• Терапія симптоматична, спрямована на усунення актуального для хворих больового синдрому.

Повне вилікування від остеопорозу в цілому є неможливим, відповідно, лікування остеопорозу дозволяє лише певною мірою поліпшити загальний стан хворого в частині його кісткової системи, для чого застосовуються препарати, що впливають на засвоєння кальцію та його всмоктування, а також власне препарати кальцію.

Додатково розробляється і відповідна дієта при остеопорозі. Насамперед вона полягає в насиченні раціону продуктами з вітаміном D і кальцієм. До такого типу продуктів відносяться молочні продукти, горіхи, зелень, брокколі, капуста, риба. Сонячні промені також дозволяють поповнити запаси вітаміну D, що також враховується в загальному режимі хворого.

Певна різноманітність потрібно і фізичної активності, особливо при тривалих навантаженнях, що виникають при сидячій роботі та ін. Показана ходьба, надає відповідне вплив на кістки. Примітно, що НЕ сприяє зміцненню кісток плавання, що пояснюється відсутністю необхідного зусилля в невагомому стані при знаходженні у воді, необхідного кісткових структур.

При наявності симптоматики остеопорозу необхідна консультація таких фахівців як ревматолог, невролог, імунолог і ендокринолог.

Найчастіше в якості ускладнень виділяють переломи шийки стегна і тіл хребців, а також переломи променевих кісток. Дані ВООЗ вказують на те, що до інвалідності, а також до летального результату призводять саме переломи області стегнової кістки з причини остеопорозу, що ставить захворювання на 4 місце серед причин, які можуть призвести до подібних результатів. Очікувана тривалість життя при наявності остеопорозу в середньому знижується до 20%.

Утворення первинного перелому хребта збільшує в чотири рази ризик подальших переломів хребта, одночасно з цим збільшується у два рази і ризик виникнення перелому стегна. У разі тривалого постільного режиму не виключається можливість розвитку пневмонії і тромбоемболій, а також пролежнів.